Proverbs 2

Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони! 1Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає, 2бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть! 3Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; 4коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь. 5Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили. 6Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення. 7Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи! 8Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине! 9Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній. 10Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право, 11Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться. 12А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́, 13та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його. 14Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні. 15Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево, 16та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов! 17Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність, 18переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине! 19А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття, 20і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
21

Псалом Давидів. На па́м'ятку.

22